Жадан і собаки, Тіна Кароль, Хартія - Ніч

Скільки у цьому місті ще голосів?
Скільки у цьому місті іще тепла?
Добра країна рік і лісів.
Туман підійнявся, а потім осів.
І де та любов, яка тут щойно була?
Печальна жінка і мовчазний чоловік.
Всі важливі слова насправді прості.
Хай ця зима триває повік.
Торкайся нечутно її повік,
бо скільки вона ще буде в твоєму житті?
Ніч розіллється і перетече.
Але як він тримає її за плече,
наче боїться її загубити,
наче знає, що вона втече.
Тиша така глибока й проста.
Але Бог рок-н-ролу захищає міста.
І якщо ти не віриш у співи свої –
подивися як він тримає її.
Стільки всього вимовлено людьми.
Ніхто не знає, чи між ними щось є.
Небо, яке обираємо ми.
Тепло її дихання серед зими.
І так тривожно гірчить звучання твоє.
Дивна країна сутінків і снігів.
Голос, мов дотик, обриває пітьму.
Це твоя ніжність і це твій гнів,
країна пагорбів і вогнів
залишає знову надію йому.
Ніч розіллється і перетече.
Але як він тримає її за плече,
наче боїться її загубити,
наче знає, що вона втече.
Темрява буде тобі, мов знак.
І все, що ти скажеш – ти скажеш так,
щоби слова подорожні твої
гріли її і тримали її.
Ніч розіллється і перетече.
Але як він тримає її за плече,
наче боїться її загубити,
наче знає, що вона втече.
Тиша така глибока й проста.
Але Бог рок-н-ролу захищає міста.
І якщо ти не віриш у співи свої –
подивися як він тримає її.